Отзывы родственников
Мы живем в маленьком провинциальном городке. И когда в нашей семье случилась эта беда, многие годы мы с женой были один на один с этим несчастьем и некуда было обратиться, не было людей с которыми можно было бы посоветоваться и проконсультироваться - как себя вести и что делать.
Первый раз наш сын попал в "Новый поворот" почти 2-года назад и у нас появилась надежда. Но болезнь брала свое и через полтора года он снова попал в "РЦ" Сейчас он трезвый почти 6-месяцев и в нашей семье все хорошо.
Все это время нам помогали и консультировали психологи центра, которые советами основанными на многолетнем опыте не только поселили у нас надежду, но и помогли нам преодолеть моральную подавленость и безысходность.
Хотим выразить огромную благодарность всем работникам РЦ "НОВЫЙ ПОВОРОТ". И отдельно Сергею Николаевичу и Александру Владимировичу за душевную и искреннею поддержку!!!
Сергей.
Добрий день. Я, Ірина - мати двох синів-двійнят наркоманів із міста Львова. Коли я дізналася, що мої сини вживають наркотики, моє життя зупинилося. Багато горя, болі, образ, безсонних ночей, постійної тривоги і постійно думки, що робити?, куди йти?, хто допоможе?, як спасти? Я почала шукати вихід в Інтернеті і знайшла в нашому місті реабілітаційний центр "Дорога". Я звернулася і почала просити допоможіть моїм синам. Я не усвідомлювала, що мої сини мають самі захотіти поїхати в ребцентр, який знаходиться в м.Полтава, але ж я так думала, що я "спасаю" їх. І в минулому році спочатку поїхав Олексій, мій "молодший", який був там лише 7 днів, потім зірвався, а через місяць його брат Володимир, який відбув в цьому ж центрі місяць, хотів залишитися, але як співузалежна, я думала, що йому вистачить і син Володя також зірвався, отже вони вживали далі. Коли я почала ходити на групи, працювати по програмі 12 кроків, я лише тоді все зрозуміла, що від мене нічого не залежить, що я безсила, поки мої сини не побачать "дно" і не захочуть самі їхати в реабілітаційний центр. Я дякую долі, що дочекалася, коли мої сини дійшли цього "психологічного дна", коли зрозуміли, що прикривати їх ніхто не буде, грошей ніхто не дасть, кредитори їх замучили і з роботи вигнали, немає комфорту вживання тоді захотіли їхати і попросили допомоги. Старший син Володимир вже 4 місяць проходить реабілітацію в місті Мелітополі, в реабілітаційному центрі св. Савви Освяченного, а другий син Олексій - пройшов успішно 2 місяці реабілітації в реабілітаційному центрі "Новий поворот" в селі Рунівщина, Полтавської області. Він успішно завершив реабілітацію і залишився далі проходити амбулаторну програму в місті Полтаві. Я дякую Богові, та я вдячна за допомогу, підтримку і розуміння директору реабілітаційного центру "Новий поворот" Седих Сергію Миколайовичу і психологу Тимошенку Олександру Володимировичу, консультантам за їх професіоналізм та допомогу, яку вони надають нашим залежним дітям, повертаючи їх до життя. Низький Вам уклін і дай Вам Бог здоров’я і терпіння.
Ірина
Прочитала отзывы на сайте и очень уж захотелось и мне, так сказать, внести свою лепту))) Я - мама наркомана, теперь уже выздоравливающего. Выздоравливать он стал не без помощи центра "Новый поворот". И я очень признательна и благодарна сотрудникам и консультантам "Нового поворота". Это тяжелый и не всегда благодарный труд. Ведь выздоровление - это сложный и часто длительный процесс, в котором должна принимать участие вся семья. Когда то я считала, что моя главная задача в этом деле - отправить сына в реб центр))) И все.. пусть выздоравливает...А если "не помогло", так есть на кого и вину свалить. Это же легче, чем начать заниматься собой, своим выздоровлением. Сегодня я знаю, что проблема глубже, что путь сложнее, но я так же знаю, что шанс есть у каждого, что чудеса случаются. Мой сын тому живое подтверждение. Я благодарна всем, кто помог моему сыну в один из самых тяжелых периодов его жизни, это - Тимошенко Александр Владимирович, Седых Сергей Николаевич, Миша-консультант, Анастасия Дмитриевна, а еще тете Шуре за то, что она баловала моего сына домашней едой и всем выздоравливающим ребятам за теплую атмосферу)))
Cветлана.
Беда пришла в мой дом внезапно и жизнь изменилась на 360 градусов. Я не могла поверить, что мой сын употребляет наркотики. Первое время я отрицала это и искала какие-то непонятные даже самой себе оправдания. Потом началась борьба, в ход пошли все мыслимые и немыслемые средства, но увы... Я терпела поражение за поражением. Страх и стыд стали моими спутниками на многие годы. Даже сейчас, когда вспоминаю, становиться жутко. С ужасом просыпаласи и с ужасом засыпала. Моё состояние нельзя назвать жизнью, это существование. Только одна мысль и одна просьба была моей спупницей :" Господи, подскажи где помощь". И однажды такая помощь появилась – Реабилитационный центр "Новый поворот". Спасибо всем , за поддержку, за совет, за то. что открыли для меня Програму !12 шагов. Для себя я увидела путь к выздоровлению и теперь я учусь жить в гармонии с собой и миром. Спасибо центру, что не оставили меня ,спасибо за подаренную ВЕРУ, НАДЕЖДУ и Вашу ЛЮБОВЬ.
Людмила.